Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Закон про страхування - прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 року. Регулює вiдносини у сферi страхування i спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надiйностi страхового захисту юридичних i фiзичних осiб. Дiя цього Закону не поширюється на державне соцiальне страхування. Документ містить 5 роздiлiв (загальні положення, договори страхування, забезпечення платоспроможностi страховикiв, державний нагляд за страховою дiяльнiстю в Українi, заключнi положення).

Ліцензія на страхову діяльність - документ, що засвiдчує право страхової компанiї брати на страхування (перестрахування) страховi ризики певного виду.

Страхова компанія  - юридично оформлена одиниця пiдприємницької дiяльностi у формi акцiонерного, повного, командитного товариства чи товариства з повною вiдповiдальнiстю, яка має лiцензiю на право брати на себе обов'язки страховика. В Українi бiльшiсть страхові компанії мають форму акцiонерного товариства.

Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Страхові брокери - юридичні особи або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери - фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Страховик - фінансова установа, яка створена у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, а в окремих випадках і державної організації, що має статус юридичної особи та володіє ліцензією на право здійснення страхової діяльності. Така діяльність дозволяється виключно страховикам — резидентам України.

Страхувальник - юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір на страхування,  сплатила належні внески і має право в разі настання страхового випадку отримати відшкодування в межах застрахованої відповідальності або страхової суми, обумовленої в договорі страхування.

Вигодонабувач - особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат у разi, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними самостiйно.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Об’єкт страхування - конкретний майновий iнтерес страхувальника або застрахованої особи (майно, вiдповiдальнiсть перед третьою особою, життя i здоров'я тощо), якому може бути завдано шкоди стихiйним лихом, нещасним випадком або iншою страховою подiєю.

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Страхова подія - подія, передбачена договором страхування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обов'язок страховика вiдшкодувати завданi цiєю подiєю збитки або виплатити страхове забезпечення страхувальниковi (застрахованiй особi, вигодонабувачевi).

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Аварійний комісар  - фахівець, який за дорученням страховика (iнодi iз залученням експерта-сюрвейєра) визначає причину, характер i розмiр збиткiв i видає аварiйний сертифiкат. На нього може покладатись участь у проведеннi превентивних заходiв, а також лiквiдацiї наслiдкiв страхового випадку. Iнодi страховик може доручати А К розгляд претензiй страхувальника.